Що роблять птахи взимку?
Як вижити у холоди, коли ти маленький та теплокровний
В Україну вже повернулися шпаки та зазвучала перша пісня жайворонка. Попереду ще можливе березневе похолодання, частинка нормальної снігової зими, з морозом, хуртовинами, деревами, вкритими снігом та льодом — невтішними умовами для тих, хто залишився зимувати. Але зимування також може бути дуже вигідним. На відміну від мігруючих особин, зимувальники першими навесні розберуть найкращі гніздові та кормові території, матимуть велику перевагу при розмноженні. Отже зимувати може бути так само вигідно, як і небезпечно. Яким же чином птах може вижити взимку?
1. Згуртуватися. Більшість птахів взимку збираються у зграї, часто багатовидові. Так зручніше шукати корми. Наприклад, у зграях різних видів синиць основні розвідники та шукачі нових місць годівлі — гаїчки. А також гуртом зручно спостерігати за хижаками. Адже поки годуєшься, шанси бути з’їденим високі як ніколи, а у групі хтось та помітить небезпеку. Тому на прогулянці у зимовому лісі загалом важко знайти та побачити птахів. Вони переміщуються компаніями і обирають місця, наприклад, верхівки дерев, де хижаку, як от малому яструбу, їх буде важче вполювати. Птахи також часто ночують великими групами, у Києві можна часто бачити зграї мартинів, граків чи галок, що ввечері летять з місць годівлі на новічлю на водосховище або в парк. Маленькі пташки також збиваються на ночівлю у групи, аби зігрітися. Так у Великобританії якось у шпаківні зимової ночі нарахували 50 особин волового очка.
2. Жерти якомога більше. Аби пережити зимові ночі, коли температура падає, весь світовий день птахи мають витрачати на пошук їжи. Маленькі птахи, такі як щиглики або блакитні синички протягом світлового дня мають з’їдати до 30 % власної ваги. Шар жиру у птахів є також додатковим бар’єром від холоду. У синиць та вьюрків жир може складати до 10 % від маси тіла. Птахи мають дуже виважено регулювати свою добову харчову активність. У погану погоду птахи харчуються менше, адже втрати тепла через вітер чи хуртовину не компенсуються їжею. У гарну ж погоду птахи здатні годуватися навіть вночі, при гарному освітленні ліхтарів або повного місяця. У морозні дні маленькі пташки — гаїчки, синиці чубаті та золотомушки — збирають корми на найбільш освітленій сонцем частині крони, а при посиленні вітру до 5–6 м/с ховаються з підвітреної сторони хвойних дерев.
3. Бути дорослим, а не молодим. У кормових зграях та під час ночівлі молоді птахи зазнають «дискримінації», особливо з погіршенням погодних умов. Вони мають ночувати та харчуватися на найнижчих гілках, де більші шанси потрапити до пазурів хижака. Молоді птахи частіше лякаються, втрачають дорогоцінний час та гірше знаходять поживу. Вони витрачають вдень тільки 60% часу на пошук їжи на відміну від дорослих, що витрачають 85 %. Не дивно, що серед гаїчок тільки 40 % молодих птахів переживають суворі зими, у той час як дорослих — 75 %. Але є і позитив. У змішаних зграях молоді вчаться у старших, розшукуючи та запам’ятовуючи найбільш кормні ділянки.
4. Перетворитися на кульку та розправити пухові пера. Аби зменшити втрати тепла, птахи, особливо невеликі, зменшують поверхню тіла, наїжачившись, втягуючи голову та розпушючи пера. Шар повітря серед розпушених пер швидко зігрівається від тепла тіла, і птах отримує додатковий захист від холоду. Великі птахи, такі як гусі та куріпки, мають дуже товсту теплу пухову «шубу» взимку. Осіннє линяння багатьох видів спрямоване на те, аби відростити собі найтовщий теплоізоляційний шар перед довгою зимою. Важливо також захистити ноги. У сов, наприклад, ноги просто щільно вкриті перами. Ще можна одну ногу заховати під пузо, теж допоможе. У водних птахів (качок, гусей, мартинів та лебедів) у ногах існує система теплообміну між близько розташованими артеріями та венами, яка дозволяє підтримувати температуру у ногах, не примерзаючи до льоду.
5. Почати тремтіти. Це особливо актуально для маленьких птахів. Такі дрижаки для зігрівання абсолютно не схожі на тремтіння від холоду людей або інших ссавців. Птахи скорочують протилежні групи м’язів по черзі. Але цей спосіб годиться недовго, у дуже екстремальних умовах та коли поруч наявні джерела калорійної їжі, аби компенсувати метаболічні витрати на дрижаки. Деякі птахи посилюють кровообіг навколо найважливіших органів тіла, зігріваючи їх. Можна також знизити температуру тіла. Таке явище має назву «регульована гіпотермія». Чемпіони тут — колібрі, які можуть загальмувати швидкість метаболізму, знижуючи на холоді температуру до рівня навколишнього середовища і впадаючи у холодове заціпеніння. Але важливий баланс, адже чим сильніше ти знизиш температуру тіла вночі, тим більше енергії втратиш, намагаючись розігрітися зранку. Тому гаїчка-пухляк, наприклад, може знизити температуру тіла не більше ніж на 5 градусів, а велика синиця взагалі не здатна це зробити.
6. Знайти укриття. Багато птахів узимку, особливо у сильний вітер, ховається серед неопалого листя на деревах, серед зелених гілок хвойних, під стріхами, серед архітектурних деталей будівель та у стайнях. Особливо важливі невеличкі укриття — дупла, шпаківні. Багато птахів воліють ночувати біля темних поверхонь, наприклад, коло стовбура дерева, які гарно утримують, а вночі віддають тепло.
Не тільки сніговий покрив та льод несприятливі для птахів узимку, також небезпечним є сильних холодний вітер та дощ. Ось чому так важливо не тільки підгодовувати птахів, а також висаджувати вічнозелені та хвойні чагарники, зберігати шпаківні та дуплисті дерева, тобто місця, які надають прихисток зимуючим видам птахів у міських парках та скверах.
